Як молоді люди можуть змінювати свою громаду - 5 інструментів змінотворця

Молодіжні проєкти та ініціативи

Кілька місяців тому Міжнародний республіканський інститут в рамках програми «Мріємо та діємо» провів опитування, результати якого показали: українська молодь оптимістично налаштована на майбутнє, вірить у перемогу України та готова брати участь у її відбудові. І це не може не тішити, бо свідома й ініціативна молодь, готова вкладатися в розвиток власних громад – запорука нашого спільного успішного майбутнього.

Саме молодь, активно включена у процеси на місцях, є агентом поступальних змін. І саме тому дуже важливо, щоб молоді люди пропонували, шукали можливості для реалізації та зрештою втілювали в життя молодіжні проєкти найрізноманітнішого спрямування й тематики.

Сьогодні вітчизняні та міжнародні фонди та організації надають безліч можливостей для реалізації молодіжних проєктів, покликаних покращити життя в громадах. Розробка і подальше втілення таких проєктів не лише забезпечують розвиток громад, але й сприяють розвитку власне молоді. Так, працюючи над молодіжними проєктами, молоді люди набувають нових, потрібних у сучасному житті компетенцій.

Вдосконалення лідерських та управлінських здібностей, бюджетування та проєктний менеджмент, вміння працювати в команді, комунікувати, брати на себе відповідальність – лише невелика частка з того, що можна «прокачати», працюючи над тим чи іншим молодіжним проєктом. Разом із тим, робота над молодіжними проєктами дає можливість молоді відчути свою важливість для громади та причетність до вирішення її проблем, сприяє формуванню та розвитку громадянської свідомості.

Ідеально, коли в безперешкодній та вільній реалізації молодіжних ініціатив у життя зацікавлені й представники місцевого самоврядування. Влада має розуміти, що молодь – не проблема, молодь – ресурс, з яким треба співпрацювати, комунікувати і налагоджувати містки взаємодії. Нерідко молодь завдяки завзяттю та сміливості здатна вирішувати проблеми громади набагато швидше й ефективніше, ніж обережні «дорослі». Чудово, коли влада, розуміючи весь потенціал молоді, готова делегувати реалізацію молодіжної політики, розділивши таким чином відповідальність та результати.

Така співпраця дає молоді розуміння приналежності до змін у спільноті, дозволяє молодим людям втілювати саме ті проєкти й ініціативи, які їм справді цікаві й потрібні, і забезпечує розвиток громади загалом.

Пріоритетність та пошук партнерів – ще один надважливий елемент для успішної розробки та подальшого втілення молодіжних проєктів у життя. Залежно від спрямування та мети проєкту, «партнеритися» можна з органом місцевого самоврядування, громадськими організаціями, бізнесом. У кожному з цих випадків варто пам’ятити про якісну переконливу адвокаційну кампанію: потенційний партнер, будь з ким молодь мала намір працювати, має розуміти чітку ціль, концепцію та очікуваний результат молодіжного проєкту, запропонованого для втілення.

Як виглядає ланцюжок взаємодії і поетапного виконання завдань:

визначення потреб/пріоритетів ➡ складання плану дій ➡ призначення кваліфікованої особи, відповідальної за молодіжну роботу ➡ невеликі спільні ініціативи для початку ➡ їх фінансування і створення простору для більших проектів.

Не боятися, шукати і знаходити шляхи реалізації, залучати однодумців, навчатися новому, віддаватися справі на повну і вірити в те, що робите – основні постулати всіх, хто мав справу з утіленням молодіжних проєктів. Беріть на озброєння – і гайда й собі міркувати над тим, що ще можна зробити прямо зараз за допомогою цього інструменту у власній громаді.

Молодь в просторі Файта Хаб, який створила молодь с.Бронька в рамках програми UpShift. Фото з новини ресурсу Varosh.

 Молодіжний бізнес

Попрацювавши кілька років на комусь підприємстві чи в якійсь установі, часто молоді люди вирішують: досить! Час іти у «вільне плавання»! Навіть зараз, у непрості воєнні часи, чимало амбітних і сміливих йдуть за своєю мрією і наважуються відкривати власну справу. Це – безперечний плюс для країни та її успішного майбутнього, адже чим більше працюватиме успішних підприємств, тим фінансово сильнішою буде держава.

Діяльна, активна, підприємлива і фінансово грамотна молодь – рушійна сила і запорука успішного розвитку країни. Саме тому важливо, аби держава та громадський сектор спільно приділяли достатньо уваги молодіжному підприємництву і бізнес освіті. Актуальні в тих чи інших громадах успішно впроваджувані бізнес-проєкти беззаперечно позитивно вплинуть на життя та розвиток місцевої спільноти. Адже забезпечують і додаткові надходження в місцевий бюджет, і створюють нові робочі місця, і закривають актуальні потреби, і загалом стимулюють подальший розвиток підприємництва у громаді.

Бо ж це – як принцип доміно: спостерігаючи за сміливцем, якому все вдалося, дехто з тих, хто не відважувався на власний бізнес-проєкт до цього, й собі починає задумуватися: якщо вдалося комусь, то і я зможу!

Успішний старт і не менш успішне продовження того чи іншого бізнес-проєкту визначається багатьма факторами. Насамперед – затребуваністю: як відомо, попит народжує пропозицію. А отже, логічно, що максимально результативним будуть ті бізнес-проєкти, які закриватимуть ще не зайняті підприємницькі ніші. Вивчення місцевого ринку та його особливостей, аналіз актуальних потреб спільноти дадуть змогу зрозуміти, що саме громада потребує найперше, і який бізнес-проєкт можна пропонувати з найменшими ризиками.

Не менш важливим для успішного запуску бізнес-проєкту буде детально розроблений бізнес-план – ключовий документ для будь-яких стартапів на нових підприємств. Бізнес-план дозволить зрозуміти можливості й ризики бізнес-проєкту, скласти потрібну для його впровадження стратегію фінансування та розвитку і залучити під бізнес-проєкт необхідне фінансування. Саме бізнес-план дозволить підприємцю відповісти на головні запитання перед запуском справи: чи буде вона загалом життєздатною, чи стане прибутковою і в які терміни окупиться.

Зрозуміло, що без належного стартового капіталу жоден бізнес-проєкт запустити не вдасться. Тож, працюючи над ідеєю проєкту, необхідно буде прорахувати й джерела залучення фінансування. Залежно від масштабу проєкту та фінансових спроможностей його розробника/розробників, це може бути кілька шляхів, як от: залучення коштів найближчого кола з числа рідних та близьких осіб; попереднє цільове накопичення коштів; краудфандингові платформи; кредитування.

Від тих, хто наважився і кому вдалося, часто можна почути: заснувати власний бізнес не важко, набагато важче зробити його успішним. Сталий розвиток неможливий без системного навчання та постійного вдосконалення умінь та навичок, адже ринок, технології, бізнес-середовище постійно рухаються вперед. Аби поспівати за ними, молодим підприємливим сміливцям варто навіть і після запуску бізнес-проєкту постійно перебувати «в темі», проходити курси, тренінги й програми з удосконалення. Так буде можливість не лише постійно тримати «руку на пульсі», але й оцінювати власні сили: а раптом, після успішно втіленого бізнес-проєкту варто приступати до розробки та здійснення наступного? ;) 

Ілона Шевчук, яка у 20 років заснувала апсайклінгову майстерню Potrib. 

Волонтерство

З огляду на нинішню ситуацію в країні, здається, що про волонтерство навряд можна сказати щось нове і невідоме раніше. Саме на волонтерах багато в чому тримається  сьогодні Україна, саме волонтери своєю самовідданою закривають чимало сфер життєзабезпечення країни. І, якщо бути відвертими, без потужного волонтерського руху, який існує наразі в Україні, справи у нас у всіх були би геть кепські.

«Доброчинці», «люди доброї волі» – так називали волонтерів в Україні до кінця ХХ століття. У широкий вжиток слово «волонтер» в нашій країні почало входити на початку двотисячних, коли у 2003 волонтерську діяльність було офіційно визнано постановою Кабміну «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». Закон України «Про волонтерську діяльність» Верховна Рада, своєю чергою, ухвалила у 2011 році.

А вже три роки потому, на зламі 2013-2014, з початком Революції Гідності і наступною після цього військовою агресією росії проти України, вся країна враз зрозуміла: волонтери – справжня громадянська сила, яка є однією з підвалин формування громадянського суспільства. А у воюючій Україні – ще й однією з умов виживання української нації.

Саме слово «волонтер» походить від французького volontaire, що перекладається як «доброволець». Людина, яка долучена до волонтерства, на безоплатній основі та за власним бажанням здійснює соціально спрямовану діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Відповідно до Загальної Декларація Прав Людини від 1948 року та Міжнародної конвенції про права дитини від 1989 року, волонтери розглядають свою діяльність як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку.

Молодь громади волонетрять під час БУР-табору на створенні Креденцу

Така широка охопленість різних сфер волонтерством можлива завдяки тому, що, долучаючись до волонтерського руху, людина сама обирає для себе пріоритетний напрямок, на якому бачить себе найбільш суспільнокорисною та ефективною. Хтось переживає за стан справ із покинутими чи безпритульними тваринами, комусь болять екологічні питання, хтось переймається долею дітей-сиріт у будинках-інтернатах чи дорослих мешканців геріатричних центрів, хтось стає на тилову ділянку забезпечення військових на фронті.

Сьогодні в Україні діє безліч волонтерських фондів, організацій та рухів: навіть у невеличких населених пунктах, як правило, існує нехай і скромна, але проактивна спільнота волонтерів. Деякі з цих спільнот, зародившись кілька років тому у важких воєнних умовах, нині працюють як справжні структуровані об’єднання.

Як свідчить практика, створення таких об’єднань йде на користь не лише суспільству в цілому, але й окремо взятому волонтеру, який «вливається» в організацію. Адже серед однодумців, об’єднаних спільними цінностями та спільною метою, які готові прийти на допомогу не лише іншим, але й одне одному, відчуття плеча ближнього дає впевненість твердо стояти на землі, які б шторми не бушували довкола.

Про те, що в спільноті, де чітко розподілені обов’язки і кожний відповідальний за свою ділянку роботи, легше й ефективніше втілювати в життя масштабні проєкти та справи. Що таке, в загальному, волонтерська спільнота? Це об’єднання людей, спільною метою яких є волонтерство та його розвиток, поширення принципів та ідей волонтерства. При чому, у випадку з волонтерством, місцевий волонтерський рух може розвиватися винятково силами мешканців громади: жоден лідер чи команда волонтерського фонду чи організації з інших населених пунктів не будуть спроможні якісно й системно розбудовувати спільноту дистанційно.

А отже, творення волонтерських спільнот на місцях завжди відбувається знизу вверх: з урахуванням нагальних питань, на які можуть повливати волонтери, пошуком однодумців і визначенням спільних цілей.

У гайді для волонтерів щодо творення волонтерської спільноти від Української волонтерської служби зазначено 6 головних пунктів:

1) Дослідження громади

2) Формування команди

3) Створення плану діяльності

4) Проведення першого заходу із презентацією спільноти

5) Вимірювання результатів, поширення впливу і залучення нових однодумців

6) Повторне дослідження громади.

Тож, якщо ви досі ще не у волонтерстві, або вже там, але з думками, як масштабувати діяльність – скористайтеся інструкціями від тих, хто за роки волонтерської діяльності готовий ділитися своїм досвідом. Бо лише так – плече до плеча, у взаємній підтримці і спільній роботі на загальний розвиток країни й суспільства, ми матимемо шанс на краще майбутнє для наших дітей та онуків.

Покроковий гайд «Як створити волонтерську спільноту у своєму місті» – тут: https://issuu.com/ukrainian-volunteer-service/docs/.

Щоб стати волонтером чи волонтеркою Креденцу, заповнюй цю форму.

Молодь Ясіня під час прибирання г.Серце Карпат

Соціальні інвестиції

Чи чули ви щось про клуби соціального інвестора та як вони працюють? Якщо так – чудово: значить, вам небайдуже на розвиток громадянського суспільства. Якщо ні – не страшно: по-перше, цей інструмент громадські об’єднання та організації в Україні почали використовувати відносно недавно. А по-друге, зараз ми про клуби соціального інвестора вам розкажемо J

Клуб соціального інвестора – це система взаємодії у громаді, яка передбачає фінансування власне мешканцями громади суспільно-важливих і актуальних проєктів, які втілюють для спільноти громадські активісти та молодіжні рухи.

Ні для кого не є секретом той факт, що для того, аби щось розвивати, необхідно вкладати. Щоб отримати кошти на втілення тих чи інших проєктів чи ініціатив, громадське середовище має не так багато шляхів. І поруч з грантами, соціальним підприємництвом та державним фінансуванням, клуб соціального інвестора – один із таких шляхів.

Як правило, клуб соціального інвестора влаштовується на базі молодіжних центрів та просторів і стає такою собі платформою для донаторства від мешканців громади, на кшталт відомих «Патреона» або  Buy Me a Coffee, лише на локальному рівні. Завдяки цьому інструменту мешканці громади можуть ставати інвесторами некомерційних проєктів, докладаючись фінансово до розвитку власної громади.

Як правило, членство у клубі соціального інвестора – фіксоване: інвестори сплачують внески з проміжком у конкретно визначений термін (скажімо, раз на місяць).

Для того, щоб надати можливість стати інвесторами якомога більшій частині мешканців громади, часто у клубах діє розмежована, так звана «рангова» система донаторства. У такому разі потенційним інвесторам надається можливість обирати, яку саме суму вони готові регулярно спрямовувати на фінансування громадських ініціатив: наприклад, 50, 100 чи 1000 гривень. Відповідно до фіксованого внеску, інвестору клубу присвоюють той чи інший «ранг», наприклад: «бронзовий», «срібний» чи «золотий».

Також для заохочення потенційних інвесторів до донаторства ініціатори клубу соціального інвестора додатково розробляють супутні пропозиції. Скажімо, постійним донаторам, залежно від «рангів», надають можливості оренди приміщення чи обладнання простору, на базі якого діє клуб. Або запрошують на зустрічі інвесторів із обговоренням розроблених проєктів та ініціатив.

Механізм та проєкти, на які спрямовуються акумульовані клубом кошти, визначаються установчими документами клубу.

Важлива умова для того, аби інструмент був дієвим і не викликав підозр – прозорість, публічність і прозорість клубу. Без регулярного звітування перед громадою стосовно отриманих та витрачених коштів довіра й ефективність системи буде зведена нанівець.

Що потрібно для того, аби налагодити роботу клубу соціального інвестора? Насамперед – жива комунікація та особисті зустрічі. Для того, щоб люди наважилися віддати свої кошти, вони мають розуміти: чому це важливо і що це дасть їм у перспективі. Без живого спілкування та постійного контакту пояснити, що від рівня життя громади залежитиме рівень життя кожного з його мешканців буде важко. Як і пояснити, що стаючи членом клубу, люди допомагають не організації, вони – допомагають людям.

Молоді соціальні інвестори на ярмарці в підтримку ЗСУ

Стажування

Сповнена ідеями, активна й дієва молодь – це той потенціал, на якому будується перспектива розвитку кожної окремо взятої громади і держави в цілому. Саме тому органи місцевого самоврядування мають бути зацікавлені у впровадження адекватної зрозумілої стратегічно розрахованої молодіжної політики. Одним із аспектів якої, серед інших, мало би стати застосування програми стажування для молоді в органах місцевого самоврядування.

Раніше такі заходи практикувалися у громадах за ініціативи та на власний розсуд місцевих влад. Однак 10 вересня цього року Кабінет міністрів України своєю постановою затвердив «Програму підготовки до залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання».

Якщо за совєтів побутувала думка про те, що «кожна кухарка може керувати державою», то нині всі притомні люди з державницькою позицією розуміють: без відповідних компетенцій таке керування може призвести до краху. Навіть для того, аби керувати автомобілем, необхідно пройти навчання і скласти іспит, що вже говорити про управління державним апаратом, який хоча б і на місцевому рівні відповідає одразу за цілий комплекс різних сфер життєзабезпечення громади.

Вочевидь, це розуміють і в уряді, адже в постанові про затвердження вищезгаданої Програми зазначено, що для виконання завдань і функцій, покладених на органи державної влади, необхідно формувати управлінську еліту і залучати до системи управління молоді професійно підготовлені кадри. Саме це і є центральною метою програм стажувань для молоді в органах місцевого самоврядування у тих громадах, які практикують інструмент стажування.

Відчуваючи відповідальність за майбутнє країни, молодь намагається зробити свій вклад, аби це майбутнє було успішним. Програма стажування дає можливість молодим людям здобути новий досвід і зсередини зрозуміти особливості роботи муніципалітету. Для когось стажування й узагалі може допомогти отримати бачення майбутньої професії.

Здобуваючи під час стажування нові, в тому числі й управлінські навички, розуміючи структуру й механізм органу місцевого самоврядування, молоді люди легше і скоріше розумітимуть, чим саме вони можуть бути корисні своїй громаді. Стажування сприятиме підвищенню рівня обізнаності молоді з питань державного управління та місцевого самоврядування, розвитку компетенцій та профорієнтації молодих людей.

Безперечним позитивом молодіжне стажування буде і власне для органів місцевого самоврядування. Насамперед, присутність молодих стажерів «зовні» демонструє відкритість органу влади. До всього, молодь може допомогти місцевим радам подивитися на свою діяльність з нового ракурсу: молоді люди, як правило, не бояться інновацій та експериментів, часто пропонують нові креативні ідеї й рішення, які для працівників, що давно й незмінно перебувають у «системі», часто просто не спадуть на думку через шаблонність мислення.

Крім того, стажування молоді корисним для органів місцевого самоврядування буде й тим, що по завершенні програми молоді люди не лише матимуть уявлення, як усе працює насправді. Але й розповідатимуть про це іншим, руйнуючи давні усталені стереотипи про чиновництво.

Але, певно, найголовнішим результатом програми стажування молоді в органах місцевої влади буде формування якісно нового кадрового резерву і, в перспективі – збільшення представництва молоді на службі в органах державної влади.

Історія про Степана Кувіка, який стажувався у селищній раді, після чого став частиною команди.

Дана публікація здійснюється за підтримки проєкту “Інституційний розвиток громадських організацій в громадах України”, що реалізується @Спілкою «Громадські ініціативи України» за сприяння Національного фонду підтримки демократії (NED)

#голос_молоді#обізнані#молодь_знає#молодь_мріє#молодь_діє#NED