6 інструментів, за допомогою яких молодь може впливати

Молодіжна робота

Ви ж точно чули про те, що за молоддю – майбутнє? І це – чиста правда! Адже саме активна молодь є тим потужним рушієм змін, який мав би забезпечувати безперервний сталий розвиток громади. Особливо, коли йдеться про невеличкі громади.

Фото: Ольга Короткова з Квесту "Місія.Екогерої"

Саме молодь, переважно, ініціює неформальне креативне дозвілля, самовіддано волонтерить, організовує різноманітні акції, з готовністю долучається до інформаційних кампаній та безстрашно береться за втілення нових проєктів. Бо у молодих людей – найгарячіші серця та відкриті до всього нового душі. Тож у громаді, яка прагне до розвитку, молодіжній роботі безальтернативно має бути приділено чим більше уваги. 

Молодіжну роботу визначають як інструмент для особистісного розвитку, соціальної інтеграції та активного громадянства молодих людей. Молодіжна робота, як правило, не належить до сфери «класичної» освіти і проводиться поза межами навчальних закладів – на базі неформальних тематичних гуртків, клубів за інтересами, хабів чи креативних центрів. Основна мета такої роботи – у партнерстві з молоддю створити комфортні можливості для молодих людей самим формувати власне майбутнє та впивати на нього. 

Позаяк ми вже загадали про партнерство, стає зрозуміло: будь-які молодіжні ініціативи неможливі без сприяння молоді з боку державних інституцій. Це беззаперечно мають розуміти посадовці усіх рівнів, і саме для цього має функціонувати молодіжна політика і впроваджуватися молодіжна програма.  

В Україні існує окремий закон «Про основні засади молодіжної політики», відповідно до якого метою молодіжної політики є створення умов для самореалізації та розвитку потенціалу молоді, підвищення рівня її самостійності та конкурентоспроможності, забезпечення активної участі молоді в суспільному житті. Молодіжна політика є окремою сферою політики, що спрямована на підсилення ролі молоді у суспільстві. І саме з цією метою в громаді, що робить ставку на розвиток та вдосконалення, мала би впроваджуватися молодіжна програма.  

Як ідеться в постанові Кабміну «Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2021-2025», 56% молоді в Україні не знають, не цікавляться, не виявляють бажання та інтересу до участі у суспільному житті. Саме для того, би зменшити цей відсоток у громадах мали би діяти молодіжні програми, які б створювали сприятливі умови для розвитку і самореалізації молоді, сприяли формуванню громадянської позиції молодих людей, їх системи цінностей та життєвих орієнтирів, допомагали стати самостійними, стійкими, активними і відповідальними учасниками суспільного життя.

Рішення про затвердження молодіжної програми у Ясінянській громаді було прийнято 25.07.2023 року. 

Молодіжний центр/простір/хаб

Замість знецінювального прислів’я про «молодо – зелено» нам набагато більше до душі приказка про те, що молоде дерево на всі сторони гнеться. Бо так і є насправді: нам набагато більше до душі приказка про те, що молоде дерево на всі сторони гнеться. Бо так і є насправді: молодь зазвичай – повна ідей і задумів, прагне до руху та поступу, відкрита до всього нового та сучасного, відкрита до світу та до людей.

Фото: Оля Короткова, молодь громади розмальовують екоторбинки

Спраглі до спілкування та обміну думками й досвідом з такими самими гарячими й завзятими, молоді люди в усі часи знаходили способи, як здійснювати комунікацію у гурті. Згадайте лишень вечорниці, які побутували у наших предків, де молодь, збираючись, встигала поєднувати відпочинок та роботу.

У нинішні часи необхідність у вечорницях відпала, але бажання бачитися, ділитися енергією та здобувати нові знання серед молоді нікуди не зникла. Саме тому такі осередки, як хаби, молодіжні центри та простори чи не одразу з моменту їх запровадження здобули шалену популярність, яка з роками лише посилюється.

Креативний простір Креденц в смт.Ясіня

Молодіжні центри та простори виконують роль платформ для практичної роботи з молоддю. Такі установи є одними з основних партнерів державної влади у втіленні молодіжної політики у громадах, позаяк сприяють розвитку молодих людей, громадянській освіті, молодіжному підприємництву, волонтерству, популяризації здорового способу життя.

Робота молодіжних просторів та центрів спрямована на забезпечення змістовного та якісного дозвілля, а також неформальної освіти для молоді. Зазвичай, до роботи таких установах залучені молодіжні працівники, які курують організацію дозвілля для молоді у позанавчальний час. Заходи та проєкти, що реалізуються цими молодіжними установами – безкоштовні, і мають на меті всебічний розвиток молоді. Молодіжні простори й центри не мають якогось сталого, єдино затвердженого формату організації. Це може бути антикафе; профорієнтаційний заклад; майданчик для проведення наукових конференцій, форумів і творчих зустрічей; платформа для підтримки соціальних та культурних ініціатив; приміщення з вільним доступом до комп’ютерів, принтерів і з технікою для кінопереглядів; творча майстерка для мистецького розвитку – все, що «закриває» культурні, освітні, творчі та соціальні потреби молоді. Так само платформою для неформальної освіти, саморозвитку та комунікації є і молодіжний хаб. Від молодіжних просторів і центрів такі заклади ледь-ледь відрізняються хіба що формою організації та різноманіттям. Так, скажімо, робота хабів, як правило, заснована на принципах самоорганізації та самоосвіти. Відкриваються такі заклади часто лише у другій половині дня і працюють до пізнього вечора – у найбільш зручний для молоді, позанавчальний час. А ще у хабах «під одним дахом» можуть спокійно співіснувати одразу кілька різнопланових та різнонаправлених проєктів, як от, наприклад, фотомайстерня, лекторій, танцювальний клас і музична студія. Але в цілому, як і молодіжні простори та центри, так само й молодіжні хаби – це осередки, створені для розвитку, самовдосконалення та самовираження, самоосвіти та творчості молоді, для молодіжних експериментів та втілення волонтерських, громадських і творчих ініціатив.

Тут ви можете підписатися на сторінки в соціальних мережах нашого молодіжного простору facebook та instagram

Шкільний парламент

Школа – це маленька модель великого світу. У школі майбутні громадяни спільної країни, окрім власне здобуття освіти, навчаються взаємодіяти між собою, дружити, розв’язувати конфлікти, відстоювати свою точку зору, а також – бути активними членами суспільства. Школа – ідеальний простір, де з юного віку учні вчяться розуміти, як працює демократія. Для цього й необхідне шкільне самоврядування, в якому, по-хорошому, мали би бути зацікавлені як учні, так і їхні батьки, і вчителі.

Міносвіти визначає шкільне самоврядування як спосіб залучення учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Вже у самому слові закладений його зміст: «самоврядування» – «самі урядують». Тобто, це така самостійна діяльність учнів за координації педагогів, яка дозволяє їм впливати на діяльність закладу через різні інструменти, як от опитування, звернення, відкриті обговорення, – і бути активними творцями спільного простору довкола.

Шкільне самоврядування, по суті – це можливість для втілення ідей школярів для школярів силами школярів. Така форма самоорганізації та взаємодії є частиною демократичного виховання, практичним прикладом цінностей свободи, рівності та самостійності. Долучаючись до учнівського самоврядування, школярі вже «на старті» вчяться висловлювати свої думки, ухвалювати рішення, формують відповідальне та свідоме ставлення до своїх прав та обов’язків.

Учнівське самоврядування має чимало завдань, серед яких. зокрема:

- захист прав та інтересів учнів; 

- підготовка та реалізація учнівських проектів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу в школі; 

- формування мотивації учнів до навчання й участі у громадських справах; 

- підвищення їх життєвих і громадських компетенцій. 

Та центральна мета – це підготовка школярів до життя у демократичному суспільстві, де вони будуть його активною дієвою часткою.

З цією метою для здійснення учнівського самоврядування функціонує шкільний парламент – добровільна організація учнів, що діє на громадських засадах, є гарантом правового захисту школярів і сприяє їх реалізації у межах навчального закладу. Як правило, шкільний парламент діє за статутом, який також визначає організаційну структуру цього вищого органу учнівського самоврядування. 

Керівника та членів парламенту обирають шляхом загальношкільного голосування на виборах, відповідно до основоположних принципів та засад демократії. 

Шкільний парламент відображає позицію учнів у різних сферах діяльності колективу, бере участь в організації та проведенні шкільних свят, вечорів і конкурсів, часто є активною складовою волонтерського руху у громаді.

Школа – це маленька модель великого світу. У школі майбутні громадяни спільної країни, окрім власне здобуття освіти, навчаються взаємодіяти між собою, дружити, розв’язувати конфлікти, відстоювати свою точку зору, а також – бути активними членами суспільства. Школа – ідеальний простір, де з юного віку учні вчяться розуміти, як працює демократія. Для цього й необхідне шкільне самоврядування, в якому, по-хорошому, мали би бути зацікавлені як учні, так і їхні батьки, і вчителі.

Вже у самому слові закладений його зміст: «самоврядування» – «самі урядують». Тобто, це така самостійна діяльність учнів за координації педагогів, яка дозволяє їм впливати на діяльність закладу через різні інструменти, як от опитування, звернення, відкриті обговорення, – і бути активними творцями спільного простору довкола.

Шкільне самоврядування, по суті – це можливість для втілення ідей школярів для школярів силами школярів. Така форма самоорганізації та взаємодії є частиною демократичного виховання, практичним прикладом цінностей свободи, рівності та самостійності. Долучаючись до учнівського самоврядування, школярі вже «на старті» вчяться висловлювати свої думки, ухвалювати рішення, формують відповідальне та свідоме ставлення до своїх прав та обов’язків.

Учнівське самоврядування має чимало завдань, серед яких. зокрема:

- захист прав та інтересів учнів;

- підготовка та реалізація учнівських проектів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу в школі;

- формування мотивації учнів до навчання й участі у громадських справах;

- підвищення їх життєвих і громадських компетенцій.

З цією метою для здійснення учнівського самоврядування функціонує шкільний парламент – добровільна організація учнів, що діє на громадських засадах, є гарантом правового захисту школярів і сприяє їх реалізації у межах навчального закладу.

Шкільний парламент відображає позицію учнів у різних сферах діяльності колективу, бере участь в організації та проведенні шкільних свят, вечорів і конкурсів, часто є активною складовою волонтерського руху у громаді.

Молодіжна рада

«Молодь пасивна й нічого не хоче»… «Молодь їде геть і залишає свою громаду»… Такі розмови актуальні для багатьох маленьких громад, звідки молоді люди їдуть в інші міста та містечка в пошуках, де зможуть докластися до творення нового сучасного суспільства. Воно й не дивно: на жаль, у багатьох маленьких громадах місцеві влади досі не «обтяжують» себе налагодженням взаємодії з тими, хто фактично є майбутнім таких громад – з активом молоді. 

Свідома, активна, розвинена, креативна, небайдужа молодь – запорука планомірного сталого розвитку країни та вдосконалення її державного апарату, в тому числі, й на місцевих рівнях. Одним із дієвих інструментів, що покликаний надати голосу молоді потужності і зробити його чутним у громаді, є молодіжна рада.

Відповідно до спільного опитування U-Report та «Української асоціації молодіжних рад», станом на початок 2023 року 44,4% молоді не знало про те, що таке молодіжна рада. 31,4% -- мали розуміння цього явища, а 24,1% -- десь чули чи мали певні знання про молодіжні ради, однак, не детальні. 

То що ж таке – молодіжна рада?

У Законі України «Про основні засади молодіжної політики» молодіжна рада визначена, як консультативно-дорадчий орган, що утворений і діє при місцевому органі влади з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики на місцевому та регіональному рівнях. 

Молодіжна рада – це добровільне об’єднання небайдужих молодих людей, що працює у партнерстві з місцевою владою над розробкою та впровадженням молодіжної політики з метою модернізації та покращення життя спільноти громади в цілому. 

Молодіжна рада – це:

1. Свідома та активна молодь
2. Середовище для формування та розвитку громадянської свідомості молоді
3. Освітній майданчик для вдосконалення демократії на місцях та розуміння принципів роботи місцевого самоврядування
4. Соціальний ліфт для активних, ініціативних, дієвих молодих людей з лідерським управлінським потенціалом
5. Можливість для молоді впливати на місцеву владу та визначати повістку молодіжної політики місцевої спільноти
6. Нові перспективні ідеї для розвитку громади
7. Промоція громади через публічні виступи молоді в інформаційному просторі та шляхом втілення молодіжних проєктів. 

Які функції та права молодіжної ради?

1. Розробка пропозицій та рекомендацій для місцевої ради щодо вирішення питань у молодіжній сфері;
2. Громадський контроль за тим, чи враховує місцева рада пропозиції та зауваження молодіжної ради;
3. Розгляд проєктів нормативно-правових актів щодо реалізації молодіжної політики, інших документів, що стосуються інтересів молоді;
4. Моніторинг та оцінка ефективності реалізації державної політики;
5. Здійснення громадської експертизи фінансування молодіжної політики.

Як відзначають експерти, важливо, щоб молодіжна рада створювалася публічно та прозоро. Демократичний принцип її утворення шляхом відкритих виборів убезпечить перетворення молодіжної ради на «кишеньковий» орган місцевої влади заради «галочки» та показової демонстрації. Молодіжна рада буде дієвим інструментом лише в разі, коли діятиме незалежно, без тиску та чиновницького впливу, та не обслуговуватиме інтереси місцевої влади замість того, щоби бути «голосом» молоді.

Заповнити заявку, щоб ми могли зв'язатися з вами та запросити подати свою кандидатуру на участь в місцевій молодіжній раді можна тут. 

Сторінка Молодіжної ради при Закарпатській ОДА за посиланням.

Бюджет участі або "громадський бюджет"

Один із дієвих прозорих інструментів побудови демократичного суспільства на місцях, розбудови громадського простору й поліпшення комфорту громади – це впровадження бюджету участі, або, як його ще називають – громадського бюджету.

Модель «бюджету участі» виникла у 1987 році, а вперше була застосована 2 роки потому, у 1989 році у бразильському місті Порту-Алегрі. Впродовж 10 років вона тестувалася у різних містах Бразилії, відтак – поширилася різними країнами світу. В Україні громадський бюджет вперше було запроваджено у 2015 році у трьох містах: у Черкасах, Чернігові та в Полтаві. 

Нині ж бюджет участі є поширеною практикою в багатьох українських громадах. Що й не дивно, адже громадський бюджет допомагає залучати мешканців спільноти до розподілу коштів місцевого бюджету, надає можливість визначати пріоритетні для них питання, які потребують фінансування, і дозволяє кожному мешканцю відчути причетність та відповідальність за те, якою буде його громада. А головне – найбільш корисні та актуальні проєкти для громади визначають самі ж мешканці.

Центральний принцип дії бюджету участі: кожен мешканець громади може розробити проєкт, спрямований на покращення життя у спільноті, подати його на конкурс, взяти участь в голосуванні і, в разі перемоги – спостерігати, як проєкт втілюється на практиці. Кошти на реалізацію проєктів громадського бюджету виділяє місцева рада у межах муніципального бюджету.

Як це працює на практиці?

Місцева рада розробляє програму, положення та умови конкурсу громадського бюджету. Добре, якщо це відбувається у співпраці та у супроводі громадських активістів та незалежних експертів, щоб уникнути складнощів і проблем у процесі подальшої реалізації Бюджету участі.

Після оголошення конкуру і оприлюднення його вимог у визначений термін триває прийом заявок та проєктних пропозицій від громадян. Відповідно до умов конкурсу, може передбачатися подання малих та великих проєктів.

Коли прийом заявок завершено, комісія перевіряє подані проєкти на відповідність прописаним конкурсним вимогам.

Оголошуються строки та проводиться незалежне голосування за подані проєкти. Ідеально, коли для мешканців організовуються можливості проголосувати як онлайн, так і офлайн – у такий спосіб голосуванням буде охоплено якнайбільше громадян різних вікових категорій. 

За результатами голосування визначаються переможці Бюджету участі.

Фінішний етап – виділення фінансування та реалізація проєктів-переможців. 

У ліцеї «Львівський» відремонтують внутрішній дворик та створять простір для проведення уроків просто неба. Громадський бюджет м.Львів 2021р. Сторінка видання zaxid.net

Таким чином, громадський бюджет стає ще одним елементом великого загального механізму порозуміння між владою та громадою, не допускає можливості корупційних схем та дозволяє кожному громадянину стати проактивною частиною позитивних змін у громаді.

Петиція до органів самоврядування

Напевно, чи не кожний свідомий та більш-менш активний українець чи українка за своє життя вже встигли підписати хоча б одну електронну петицію, ставши маленькою частинкою великого процесу побудови відповідального громадянського суспільства. Електронні петиції вже давно й успішно допомагають крок за кроком вибудовувати "здорові" стосунки між владою та громадськістю і роблять голос громади більш чутним і вагомим. А ще – допомагають суспільству впливати на рішення влади з урахуванням потреб і вимог власне суспільства. 

Електронна петиція є особливою формою колективного звернення громадян до влади різних рівнів, зокрема, й до органів місцевого самоврядування. Можливість безпосередньо звертатися і направляти індивідуальні й колективні звернення до державної влади гарантована Конституцією України. Власне електронну петицію закон «Про звернення громадян» визначає як особливу форму звернення громадян. Електронна петиція покликана не лише спростити процедуру комунікації людей та влади, але і згуртувати мешканців громади довкола вирішення спільних проблем. 

Електронні петиції є важливою складовою та інструментом розвитку демократії. Оскільки, з одного боку, електронні петиції привертають увагу місцевої влади до важливих питань, а з іншого – можуть бути інструментом для оцінки запропонованих ідей іншими членами спільноти та представниками влади. Адже петиції як звернення до органів влади ініціюють самі мешканці, виносячи те чи інше питання на публічне обговорення. Голосування за це питання показує, наскільки воно справді актуальне для спільноти, та потребує долучення до його вирішення органів влади.

Потенційним авторам петиції варто пам’ятати про низку нюансів при написанні й поданні відкритого звернення:

- У петиції обов’язково треба конкретно окреслити суть звернення, зазначаючи ім’я, прізвище, по батькові та контакти ініціатора петиції. 

- Важливо чітко сформулювати мету петиції і бажано – вказати її на початку, аби потенційні підписанти одразу зрозуміли суть звернення. 

- Якісна петиція має складатися з кількох абзаців, які описують ситуацію та контекст, утім, саме перший абзац повинен давати чітке розуміння про суть і мету звернення.

- Правопис! Для того, аби вашу петицію люди сприйняли всерйоз, украй важливо скласти її грамотно! Велика кількість помилок змусить багатьох із потенційних підписантів задуматися щодо вашої професійності та серйозності петиції.

- Лексика, манера і стиль звернення також надзвичайно важливі. Образливий та грубий характер петиції, її нетактовний неввічливий тон швидше відштовхнуть людей, аніж закликають їх підписатися, тим самим ніби погоджуючись з такою манерою спілкування. 

- Ну і, звісно, петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу та законної державної влади, порушення територіальної цілісності Україні, посягання на права та свободи людини, пропаганду насильства, війни, жорстокості, розпалювання расової, міжетнічної, релігійної ворожнечі, заклики до здійснення терористичних актів. 

Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор, який її подає та реєструє.

Вимоги щодо кількості підписів під петицією, після чого вона може бути направлена на розгляд органів державної влади, прописані законодавчо. Все залежить від кількості населення в населеному пункті, де здійснюється збір підписів під петицією. Після завершення збору підписів та розгляду петиції органом влади, на офіційному веб-сайті публічно оголошується про підтримку або непідтримку звернення органом влади.

В інтересах автора петиції – щоби збір підписів під його зверненням постійно рухався, і чим швидше, тим краще. Адже те, що мешканці швидко й масово підписуватимуть петицію, вкаже владі на те, що викладена проблема – надзвичайно актуальна і важлива для великої частини громади. Тож якщо ви зацікавлення якомога швидше зібрати необхідну кількість голосів під своєю петицією – поширюйте її через соціальні мережі, розповідайте про її важливість знайомим, закликаючи їх поставити підписи під зверненням, повідомте про зареєстровану петицію місцеві ЗМІ.

Дана публікація здійснюється за підтримки проєкту “Інституційний розвиток громадських організацій в громадах України”, що реалізується @Спілкою «Громадські ініціативи України» за сприяння Національного фонду підтримки демократії (NED)

#голос_молоді#обізнані#молодь_знає#молодь_мріє#молодь_діє#NED